Цього дня у Запоріжжі, як і у всьому світі, відзначатиметься найпопулярніше вайшнавське свято — Шрі Крішна Джанмаштамі. На Заході його називають індійським Новим Роком. Щороку майже мільярд людей на планеті вшановує це популярне свято Джанмаштамі, або День явлення Шрі Крішни, автора знаменитого священного писання Бгаґавад-ґіти. Стародавні Веди називають Шрі Крішну Верховним Богом. У цей день дуже сприятливо постити до півночі.
Коли релігія на Землі занепадає й домінує безвір’я, тоді, о нащадку Бгарати, Я являюсь Сам. Щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади, Я Сам з’являюсь із віку в вік. (Господь Крішна Арджуні, "Бгаґавад-ґіта", гл. 4, текст 7-8.)
Коли настав час явлення Господа Крішни, всі сузір'я зайняли найсприятливіше положення. У цей момент всюди — на сході, на заході, на півдні та на півночі — встановилася атмосфера миру та процвітання. На небі були видимі сприятливі комбінації зірок, а на землі — в усіх містах і селах, на пасовищах й у думках людей — запанувало щастя. («Джерело вічної насолоди», гл. 3.)
Шрі Крішна Джанмаштамі – день явлення Господа Крішны, яке відбулося в Матхурі, в Индії, 5000 років тому. Матхура знаходиться приблизно за 145 кілометрів на південь від Нью-Делі.
Господь Крішна явився на нашій планеті, але не слід думати, що Він народився так само, як ми народжуємося. Існує 8 400 000 видів життя, і поки ми існуємо в матеріальному світі, ми перероджуємося з одного виду до іншого знову і знову, отримуючи різні тіла. Народження Крішни інше: він приходить у Своєму споконвічному духовому тілі. Тому Крішна каже, що народження Його слід сприймати не як звичайне, а як особливе явище. Той, хто розуміє це, негайно звільняється від матеріального світу. Як усвідомити цю істину? "Бгаґавад-ґіта" пояснює це.
Той, хто хоче пізнати Бога, Крішну, воістину, а не поверхово, стає на шлях відданого служіння – бгакті. Бгакті, віддане служіння Крішні, таке чудове! Святкування Джанмаштамі – теж бгакті.
Джанмаштамі святкують усі індуси, незалежно від того, вайшнави вони чи ні. Свято відзначається у кожному будинку, так само, як у Західних країнах святкують Різдво.
Навіщо Бог приходить на Землю, приходить у матеріальний світ, хиткий і сповнений печалей? Що забув Господь, вічно юний і блаженний, у диких пустелях людських пристрастей? Адже життя тут — це сон, кошмар, який споконвічно чиста, необтяжена тягарями матеріального буття душа переживає життя за життям, народження за народженням. Господь приходить у Свій сон — заради чого?
"Щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади, Я приходжу сюди із віку в вік.", - говорить Господь у "Бгаґавад-ґіті". Це слова Шрі Крішни, Господа всього сущого, Великого Часу, Руйнівника і Творця. Його звуть Шрі Крішна, оскільки Віолн — повелитель Богині процвітання, Шрі. Це слова істотного Бога, сповненого відповідальної місії, яку Він Сам поклав на свої плечі: "Звільнити! Знищити! Відновити!"
Але це не є найпотаємнішими думками Бога. Звільнити, знищити та відновити Він може і не приходячи до матеріального світу. Для цього є Його численні енергії. Насправді Бог приходить сюди лише для того, щоб явити всьому світу Свої сповнені насолоди ігри.
Будь-яке народження — це таємниця. Наскільки ж таємницею є народження Ненародженого? Поява Неявного. Господь усюди, але хто може розпізнати Його між атомами чи фотонами світла? Тому Господь каже, що варто лише людині пізнати цю таємницю, як визволення не змусить себе довго чекати.
Наше спілкування зі світом відбувається за допомогою органів чуття. Очі взаємодіють із потоками світла, у яких видно ті чи інші форми, вуха вбирають звуки, ніздрі спілкуються з ароматами. Проаналізувавши всі форми взаємодії органів чуття з об'єктами чуття, ми зрозуміємо, що всі вони у свою чергу — об'єкт спостереження нашого внутрішнього "Я". Зумівши потім за допомогою Йоги побачити свій власний розум, ми зрозуміємо, що наше "Я" не має нічого спільного з ним. Так ми приходимо до розуміння себе як спостерігача. Ми спостерігаємо цей світ через свої очі, вуха, язик і т.д., немов дослідник морських глибин, що поринув туди в батискафі. Замислившись над природою спостерігача і спостережуваного, ми можемо зробити висновок, що спостерігач – живий, тоді як спостережуване свідомістю не наділене. Проте весь світ здається нам живим. Це означає, що за цим світом стоїть Вищий Спостерігач, Вище Я, Вища Душа. Так ми переконуємось у існуванні Бога.
Вся матеріальна світобудова – не що інше, як завіса, крізь яку душа може не бачити, не чути, не торкатися Господа. Тому, щоб явити Свою милість душам, що мешкають тут, Господь час від часу являє Себе. Його вигляд за природою відноситься до зовсім іншої категорії. У той час, як ми дивимося на світ крізь матеріальні органи чуття, Господь охоплює поглядом усі всесвіти, включаючи і нашу планету, і робить Він це, зрозуміло, не за допомогою обмежених матеріальних інструментів, а за допомогою Своїх особистих органів чуття, які мають зовсім іншу природу — природу духовну. Зовнішність, в якій Господь з'являється в цьому світі, не має з цим світом нічого спільного. Це Його особистий образ, в якому Він завжди проводить свої ігри в духовному світі. Господь приходить сюди в Своєму споконвічному вигляді Шрі Крішни, щоб обумовлені душі цього світу змогли зосередити на Ньому свої обмежені почуття і так, зіткнувшись з духовною енергією, очиститися і повернутися у своє початкове становище, в якому душа також має духовне тіло, не обмежене матеріальними елементами . Усі діяння Господа і вічно звільнених душ, Його слуг, — духовні. Його народження — суть прояв Його вічної внутрішньої енергії, і всі віддані Господа також перебувають під заступництвом цієї енергії, яка дозволяє душі повернутися в початковий стан вічності, знання та блаженства.
Народження Крішни — подія унікальна. Це — свято душі, вічно вільної, люблячої та щасливої. Незважаючи на те, що на Землі він святкується раз на рік, цей день здатний захопити душу у Вічність, туди, де немає страждань, немає народження і смерті, але є вічне життя і великий подвиг любові, де виконуються всі мрії, де вирує справжнє життя де сміються і плачуть від щастя, де душа знаходить себе.