Появившись неподалеку от Катвы, Кришна дас Кавираджа уехал во Вриндаван после того, как Господь Нитьянанда сказал ему во сне: аре аре кришнадаса, на караха бхайя, вриндавана йаха танха, сарва ларйя хайя, «О мой дорогой Кришна дас, не бойся. Направляйся во Вриндаван. Там ты обретешь все» («Чайтанья-чаритамрита», Ади 5.195).
Кришна дас получил дикшу у Рагхунатхи даса Госвами. Он жил жизнью отшельника у Шьяма-кунды неподалеку от Манаса Павана Гхат, места полуденного омовения Радхарани.
Шри Джива Госвами, следуя введенной им практике раздачи почетных титулов, даровал Кришна дасу титул Кавираджа (лучший из поэтов) за его произведение «Говинда-лиламрита». Шри Нароттама дас Тхакур написал в «Прартхане»: «Кришна дас Кавираджа, составивший «Шри Чайтанья-чаритамриту», считался знатоком науки преданного служения среди преданных. Его «Говинда-лиламрита» заставляет плакать камни, но, увы, мой ум не привлекается ею».
Во времена Кришна даса все вайшнавы собирались в храме Говиндаджи, чтобы послушать чтение Шри Харидасом Пандитом «Шри Чайтанья-Бхагаваты». Преданные горячо желали узнать об играх Господа Гауранги в последние годы его жизни, поэтому они попросили Кришна даса Кавираджа написать об этом.
Кришна дас пришел к Божеству Мадана Мохана с молитвой о благословении на эту работу. Цветочная гирлянда упала к стопам Божества, что можно было расценивать как Его дозволение.
Юдхиштхира Махараджа сказал: “О Мадхусудана, как называется экадаши двух светлых недель месяца ашвина (сентябрь-октябрь)? Пожалуйста, будь милостив и расскажи мне об этом”.
Всевышний Господь. Шри Кришна ответил: “О царь, послушай, как Я объясню славу экадаши — Пашанкуша экадаши, который смывает все грехи. В этот день каждый должен поклоняться Божеству Падманабхе, Господу, чей пупок подобен лотосу, в соответствии с правилами и предписаниями. Поступая так, любой достигнет всех небесных наслаждений, каких он сам пожелает в мире, и, в конце концов, достигнет освобождения. Просто выражая смиренное почтение Господу Вишну, сидящему на Гаруде, можно достичь того же блага, что достигается длительной аскезой и полным контролем над чувствами. Даже если человек имеет множество грехов, он может избежать ада, служа Господу Хари, уносящему все грехи.
Блага, которых можно достичь паломничеством к тиртхам этой Земли, обретаются воспеванием святых имен Господа Вишну (1). Каждый, воспевающий эти святые имена: Рама, Вишну, Джанардана и Кришна, — особенно в экадаши — никогда не увидит обители Ямараджи; также и тот, кто постится в Пашанкуша экадаши, который так дорог мне, никогда не увидит этого жилища.
И тот вайшнав, который непочтительно относится к Господу Шиве и тот шайв, который непочтительно относится ко мне, обязательно попадут в ад. Благо, обретаемое принесением в жертву тысячи коней и сотней жертвоприношений Раджасуйя, не равно даже шестнадцатой части благословения поста в экадаши. Нет большего блага, чем то, что достигается постом в экадаши. Во всех трех мирах нет ничего более приятного и имеющего большую силу освобождать от грехов, чем экадаши — день Господа Падманабхи, чей пупок подобен лотосу. О царь, до тех пор, пока человек не соблюдает пост в день Господа Падманабхи, называемый Пашанкуша экадаши, он остается грешником и последствия предыдущих греховных поступков никогда его не покидают. Нет во всех трех мирах благ, которых нельзя было бы достичь, соблюдая пост в экадаши. Каждый, с верой соблюдающий его, никогда не увидит олицетворенную смерть, Господа Ямараджу. Желающий освобождения, рая, хорошего здоровья, красивой женщины, богатства и изобилия зерна, должен просто поститься в этот экадаши. О царь, ни Ганга, Гайя, Каши, ни Пушкара, ни даже святое место Курукшетра не могут дать такого блага, как Пашанкуша экадаши.
О Юдхиштхира, защитник земли, после соблюдения экадаши в течение дня преданный должен бодрствовать ночью: поступив таким образом, он легко достигнет обители Всевышнего Господа, Шри Вишну. Десять поколений его родственников по материнской линии, десять поколений по отцовской линии и десять поколений со стороны жены достигнут освобождения, если он просто соблюдает пост в экадаши. Все эти родственники обретут свой изначальный, четырехрукий, трансцендентный облик. Одетые в желтые одежды и великолепные гирлянды, они поднимутся в духовный мир на спине Гаруды, врага змей. Таково благословение, которое заслуживает мой преданный правильным соблюдением Пашанкуша экадаши.
О лучший из царей, каждый постящийся в Пашанкуша экадаши, будь он ребенком, юношей или стариком, освобождается от своих грехов и возможного рождения в аду. Тот, кто соблюдает пост в экадаши, освобождается от всех грехов и возвращается в обитель Господа Хари. Жертвующий золото, семя кунжута, плодородные земли, коров, зерно, питьевую воду, зонтик или пару туфель в этот самый священный день, никогда не попадет в обитель Ямараджи, наказывающего грешников, и если житель земли уклоняется от духовных дел, особенно от соблюдения поста в экадаши, то говорят, что его дыхание не лучше пыхтения кузнечных мехов.
О лучший из царей, в Пашанкуша экадаши надо даже бедному вначале совершить омовение, затем дать какую-то милостыню и совершать другие благоприятные действия, исходя из своих возможностей.
Тому, кто совершает жертвоприношения или строит общественные водоемы, места отдыха, сады иди дома, нечего бояться наказаний Ямараджи. Если человек долгожитель, богат, рожден в знатной семье и свободен от болезней, то надо понимать, что он занимался такой деятельностью в прошлой жизни. Соблюдающий Папанкуша экадаши достигнет обители Всевышнего Господа”.
Господь Кришна завершил: “Итак, о безгрешный Юдхиштхира, я поведал тебе славу Пашанкуша экадаши. Если ты хочешь услышать больше об экадаши, пожалуйся, спрашивай дальше”.
Юдгіштгіра Махараджа сказав: «О Мадгусудана, о завойовник демона Мадгу, як називається екадаші темної половини місяця Ашвін (вересень-жовтень)? Будь ласка, розкажи мені про його славу».
Верховний Господь Шрі Крішна відповів: «Цей святий день називається Індіра екадаші. Якщо людина дотримується посту в цей день, всі його гріхи знищуються, а його предки, що впали в пекло, отримають звільнення. О найкращий з царів, той, хто тільки чує про цей екадаші, отримує велику користь, що досягається жертвоприношенням коня.
У Сатья-югу жив цар на ім'я Індрасена, який був такий могутній, що знищив усіх своїх ворогів. Його царство називалося Махішматі-пурі. Знаменитий, і дуже релігійний цар Індрасена належним чином дбав про своїх підданих, тому він був дуже багатий золотом, зерном, синами та онуками. Він був також великим відданим Шрі Вішну. Особливе задоволення він отримував, оспівуючи Моє ім'я, вигукуючи: "Ґовінда! Ґовінда!" Таким чином цар Індрасена постійно присвячував себе чистому духовному життю і проводив багато часу, медитуючи на Абсолютну Істину.
Одного разу, коли цар Індрасена щасливо і спокійно головував на зборах, з'явився неперевершений оратор Нарада Муні, що спустився з небес. Цар надав мудрецю Нараді, святому серед напівбогів, велику шану, вітаючи його поклоном, запрошуючи до палацу, пропонуючи йому зручне сидіння, омиваючи його ноги і вимовляючи сердечні слова привітання. Тоді Нарада Муні сказав Махараджі Індрасені: "О царю, чи процвітають сім складових твого царства? (1) Чи розмірковує твій розум над тим, як якнайкраще виконати приписані обов'язки? Чи стаєш ти все більше і більше відданим Верховному Господу, Шрі Вішну?"
Юдхиштхира Махараджа спросил Господа Шри Кришну: “Как называется экадаши светлой части месяца бхадрапада (август-сентябрь)? Какому Божеству поклоняться в этот экадаши и какова награда за его соблюдение? Милостиво открой мне все это”.
Всевышний Господь, Шри Кришна, ответил: “Этот экадаши, о Юдхиштхира, называется Вамана экадаши; он дарует великое благо и высшее освобождение из материального рабства. Так как он устраняет все последствия грехов, он также называется Джаянти экадаши; просто слушая о его славе человек освобождается от всех своих прошлых злодеяний. Этот пост так благоприятен, что соблюдение его дарует то же благо, что и жертвоприношение коня. Нет лучше этого экадаши, т.к. он столь легко дарует освобождение. Если кто-то действительно желает освобождения из материального мира, ему надо поститься в Вамана экадаши.
Соблюдая этот священный пост, вайшнав должен с любовью поклоняться Всевышнему Господу в Его облике Ваманадевы, воплощению в виде карлика, чьи глаза подобны лепесткам лотоса. Делая так, он поклоняется также и всем другим божествам, включая Брахму, Вишну и Шиву и беспрепятственно достигает обители Господа Хари. Во всех трех мирах нет более важного поста. Этот экадаши так благоприятен потому, что он отмечается в день, когда спящий Господь переворачивается на другой бок: поэтому этот экадаши также называют Паривартини”. Тогда Махараджа Юдхиштхира спросил Господа: “О Джанардана, пожалуйста, поясни мне, когда Всевышний Господь спит и когда переворачивается на другой бок? О Господь, когда Ты спишь, что происходит со всеми другими живыми существами? Пожалуйста, расскажи мне также как Ты обуздал Бали Махараджу, а также как можно удовлетворить брахманов. Как соблюдать чатурмасью? (1) Будь милостив ко мне и ответь на эти вопросы”. Всевышний Господь ответил: “О Юдхиштхира, лев среди царей, я с радостью поведаю тебе историю, слушание которой устраняет все последствия грехов.
Когда-то в Трета-юге жил царь по имени Бали; родившись в семье демонов, он был очень предан Мне. Он пропел Мне много ведических гимнов и, чтобы удовлетворить Меня, совершил ритуал хома, он почитал дваждырожденных брахманов и занял их совершением ежедневных жертвоприношений. Бали сражался с Индрой и победил его в битве. Бали завладел всем небесным царством, которое Я дал Индре, поэтому Индра и все другие полубоги, а также многие великие святые пришли ко мне и пожаловались на Бали Махараджу. Склонив головы к земле и вознеся священные молитвы из Вед, они, вместе со своим духовным учителем Брихаспати, почтили Меня. И я согласился явиться в их интересах как карлик Ваманадева — Мое пятое воплощение”.
Царь Юдхиштхира спросил: “О Господь, как смог Ты в теле карлика повергнуть такого могущественного демона? Пожалуйста, ясно объясни это, ведь я Твой искренний преданный”. Всевышний Господь, Шри Кришна, сказал: “Я был брахманом, хотя и карликом, и попросил у Бали Махараджа милостыню в виде земли. Я сказал: “О Бали, пожалуйста, пожертвуй Мне всего лишь три шага земли”. Без долгих рассуждений Бали согласился удовлетворить Мою просьбу. Но когда он пообещал дать Мне землю, Мое тело увеличилось до гигантской трансцендентной формы. Я покрыл всю землю Своими стопами, всю Бхуварлоку Своими бедрами, небеса Сварга — талией, Махарлоку животом, Джаналоку грудью, Тапарлоку шеей и Сатьялоку головой и лицом. Я покрыл все материальное творение. Все планеты вселенной, включая солнце и луну, были окружены Моей гигантской формой. Видя эту Мою изумительную игру, все полубоги, включая Индру и Шешу, царя змей, запели ведические гимны и вознесли Мне молитвы. Затем Я взял Бали за руку и сказал ему: “О безгрешный, Я покрыл всю землю одним шагом и все небесные планеты вторым. Куда же Мне сделать третий шаг, чтобы отмерить обещанную Мне землю?”
Выслушав это, Бали Махараджа пал ниц и предложил Мне свою голову. О Юдхиштхира, Я поставил стопы на его голову и послал ему весь путь в Паталоку. Видя его смирение, Я остался весьма удовлетворен и сказал Бали, что отныне навсегда останусь в его дворце. Затем, в Паривартини экадаши светлой половины месяца Бхадра, Бали, сын Вирочаны, установил в Своей обители Мое мурти.
О царь, до Харибодхини экадаши светлой половины месяца картика Я сплю в молочном океане. Благо, получаемое в это время, особенно велико. Поэтому надо тщательно соблюдать Паривартини экадаши. Он особенно очищают и разрушает все греховные реакции. В этот день искренний преданный должен поклоняться Господу Тривикраме, Ваманадеве, высшему отцу, т.к. в этот день я переворачиваюсь во сне на другой бок.
Если можно, в этот день надо дать достойной личности йогурт, смешанный с рисом, а также серебро, и бодрствовать всю ночь. Простое соблюдение этого экадаши освободит человека от материальных условий. Соблюдающий так, как я описал, этот священный Паривартини экадаши несомненно обретет все виды счастья в этом мире и, в конце концов царство Бога. Просто слушающий с преданностью это повествование попадет в обитель полубогов и будет сиять, как сама луна, так могущественно соблюдение этого экадаши. Соблюдение его так же могущественно, как совершение тысяч жертвоприношений коня”.
Так заканчивается повествование о славе Паривартини экадаши, или Вамана экадаши, приходящего в светлой половине месяца бхадрапада, из Брахма-вайварта Пураны.
Примечание: 1. Все, кого интересует соблюдение поста “Чатурмасья” должны обратиться к главе “Чатурмасья-махатмья” Бхавишья-уттара Пураны.
23 сентября, в субботу по милости и благославению старших преданных Запорожской ятры ОБЩЕСТВА СОЗНАНИЯ КРИШНЫ, мы проведем уникальное служение нашим Божествам Шри Шри Нитай Гаурахари.
Ранним утром, тот кто приедет, первым увидит Божеств в этот замечательный единственный день в году - день явления Шримати Радхарани, тем самым порадует Бога и обретет огромное благо.
Юдгіштгіра Махараджа сказав: «О Джанардана, захисник всіх живих істот, будь ласка, скажи мені ім'я Екадаші темної половини місяця Бгадрапада (серпень-вересень)».
Верховний Господь, Шрі Крішна, сказав: «О царю, слухай мене уважно. Цей священний екадаші, що усуває всі гріхи, називається Аджа. Кожен, хто дотримується повного посту в цей день і поклоняється Гришикеші, володарю чуттів, буде вільний від усіх наслідків гріхів. Навіть той, хто просто слухає про цей екадаші, звільняється від минулих гріхів. О царю, у всіх земних і небесних світах немає кращого дня, ніж цей. Без сумніву це істина.
Жив колись славетний цар Гарішчандра, володар світу, людина великої віри і чесності. Його дружину звали Чандраматі, і у неї був син Логіташва; однак, силою долі, Гарішчандра втратив своє величезне царство і продав дружину і сина. Благочестивий цар став покірним слугою собакоїда, який зробив його охоронцем крематорію. Однак, навіть займаючись таким низьким служінням, він не втратив віри і доброго характеру, так само, як сома-раса, навіть змішана з іншою рідиною, не втрачає здатності дарувати безсмертя.
Цар провів у цих умовах багато років. Але одного разу він подумав у смутку: "Що мені робити? Куди йти? Як звільнитися від цього тяжкого становища?" Так він занурився в океан неспокою і страждання.
Одного разу там проходив великий святий, і цар, побачивши його, з радістю подумав: «О, Господь Брахма створив брахманів, щоб вони допомагали іншим». Гарішчандра віддав шану святому, якого звали Ґаутама Муні. Зі складеними руками цар постав перед Ґаутамою і розповів свою сумну історію. Вислухавши його, Ґаутама Муні був вражений. Він подумав: «Тепер цей могутній цар занепав до того, що змушений підбирати одяг мертвих!» Гаутама сповнився співчуттям до Гарішчандри і дав йому вказівки, як очиститися за допомогою посту.
Гаутама Муні сказав: «О царю, у темній половині місяця Бгадрапада є особливо сприятливий екадаші, званий Аджа, що усуває всі гріхи. Цей екадаші настільки сприятливий, що якщо ти просто постиш цього дня і виконуєш іншу аскезу, всі твої гріхи будуть знищені. На твоє щастя, він настане через сім днів. Раджу постити в цей день і не спати всю ніч. Якщо ти зробиш так, всі наслідки твоїх минулих гріхів припиняться. О Гарішчандра, я прийшов сюди через твої минулі благочестиві вчинки. Тепер же, нехай сприяє тобі удача. Сказавши це, Ґаутама миттєво зник.
Цар Гарішчандра дотримувався вказівок Ґаутами щодо посту в святий день Аджа екадаші.
О Юдхиштхира, оскільки цар постив цього дня, наслідки його гріхів негайно зникли, о лев серед царів, просто подивися на вплив цього посту на екадаші! Він миттєво долає всі нещастя, від яких людина страждає через минулу гріховну діяльність. Таким чином, Гарішчандра був звільнений від усіх страждань. Лише силою цього чудодійного екадаші він возз'єднався зі своєю дружиною та сином, які померли, але тепер воскресли. У небі напівбоги почали бити у литаври і посипати квітами Гарішчандру, царицю і сина. Благословенням посту в екадаші він без зусиль знову здобув царство. Крім того, коли цар Гарішчандра покинув цю планету, його родичі та всі піддані пішли з ним у духовний світ. І кожен, хто чує і вивчає славу цього екадаші, отримає таку ж користь, як і від жертви коня».
Так закінчується розповідь про славу Бгадрапада-Крішна екадаші, або Аджа екадаші, з Брахма-вайварта-пурани.
Цього дня у Запоріжжі, як і у всьому світі, відзначатиметься найпопулярніше вайшнавське свято — Шрі Крішна Джанмаштамі. На Заході його називають індійським Новим Роком. Щороку майже мільярд людей на планеті вшановує це популярне свято Джанмаштамі, або День явлення Шрі Крішни, автора знаменитого священного писання Бгаґавад-ґіти. Стародавні Веди називають Шрі Крішну Верховним Богом. У цей день дуже сприятливо постити до півночі.
Коли релігія на Землі занепадає й домінує безвір’я, тоді, о нащадку Бгарати, Я являюсь Сам. Щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади, Я Сам з’являюсь із віку в вік.(Господь Крішна Арджуні, "Бгаґавад-ґіта", гл. 4, текст 7-8.)
Коли настав час явлення Господа Крішни, всі сузір'я зайняли найсприятливіше положення. У цей момент всюди — на сході, на заході, на півдні та на півночі — встановилася атмосфера миру та процвітання. На небі були видимі сприятливі комбінації зірок, а на землі — в усіх містах і селах, на пасовищах й у думках людей — запанувало щастя.(«Джерело вічної насолоди», гл. 3.)
Шрі Крішна Джанмаштамі – день явлення Господа Крішны, яке відбулося в Матхурі, в Индії, 5000 років тому. Матхура знаходиться приблизно за 145 кілометрів на південь від Нью-Делі.
Господь Крішна явився на нашій планеті, але не слід думати, що Він народився так само, як ми народжуємося. Існує 8 400 000 видів життя, і поки ми існуємо в матеріальному світі, ми перероджуємося з одного виду до іншого знову і знову, отримуючи різні тіла. Народження Крішни інше: він приходить у Своєму споконвічному духовому тілі. Тому Крішна каже, що народження Його слід сприймати не як звичайне, а як особливе явище. Той, хто розуміє це, негайно звільняється від матеріального світу. Як усвідомити цю істину? "Бгаґавад-ґіта" пояснює це.
«Шрімад Бгаґаватам», пісня 10, глава 67, розповідає, як Господь Баладева насолоджувався товариством дів Враджа на горі Райватака і вбив там горилу Двівіду.
У Наракасури, демона, вбитого Господом Крішною був друг, величезна горила на імʼя Двівіда. Двівіда вирішив помститися за смерть свого друга і тому став підпалювати будинки пастухів, спустошив провінцію Анарта, яка належала Господу Крішні, і затопив прибережні землі, спінивши води океану своїми могутніми руками. Потім цей негідник почав викорчувати дерева в ашрамах великих святих і навіть мочився і випорожнювався на їх жертовниках. Він викрадав чоловіків і жінок і закривав їх у печерах, вхід до яких завалював величезними каменями. Після того, як він завдав великої шкоди всій цій провінції та осквернив багатьох дівчат з поважних сімей, Дівіда одного разу прийшов до гори Райватака, де знайшов Господа Баладеву, який насолоджувався товариством прекрасних жінок. Не звертаючи ніякої уваги на Господа Баладеву, який, здавалося, був пʼяний напоєм варуні, Двівіда почав показувати свій анус дівчатам прямо перед Господом. Він знову і знову ображав їхні почуття, хмурячи брови, а також випорожнювався і мочився прямо перед ними.
Спостерігаючи за непристойною поведінкою Двівіди, Господь Баладева розлютився і кинув у мавпу камінь, але Двівіда ухилився. Потім почав висміювати Господа Баладеву і тягнути дівчат за одяг. Господь Баладева, обурений нахабством Двівіди, вирішив його вбити. Він взяв свою зброю: палицю та плуг, а могутній Двівідf озброївся вирваним з землі деревом шала. Цим деревом Двівіда вдарив Господа по голові, але Господь Баладева навіть не поворухнувся, і дерево розсипалося на стружки. Двівіда викорчував інше дерево, потім ще і ще, поки від лісу нічого не залишилося. Але, хоча Двівіда обрушував на голову Баладеви одне дерево за іншим, Господь розносив їх усі на шматочки. Тоді дурна мавпа почала кидати в Нього камінням, але Господь Баладева розтрощив все каміння в порошок. Після цього Двівіда вдарив Господа кулаком у груди, що розлютило Його. Викинувши палицю та плуг, Господь Баларама вдарив Двівіду по ключиці. У нього хлинула горлом кров, і він впав замертво.
Після вбивства Двівіди Господь Баладева повернувся до Двараки. Напівбоги та мудреці засипали Його квітами з неба, молилися Йому та прославляли Його.
Появившись неподалеку от Катвы, Кришна дас Кавираджа уехал во Вриндаван после того, как Господь Нитьянанда сказал ему во сне: аре аре кришнадаса, на караха бхайя, вриндавана йаха танха, сарва ларйя хайя, «О мой дорогой Кришна дас, не бойся. Направляйся во Вриндаван. Там ты обретешь все» («Чайтанья-чаритамрита», Ади 5.195).
